Connect with us

Цiкаво

Хотіла знайти права, а знайшла два закордонних паспорти з однаковими візами

Published

on

Я заміжня, чоловік у мене хороший. Він багато працює, та й заробляє також. Я завжди пишалася їм, тому що він був розумний, завжди розважливий. Я ніколи його ні до кого не ревнувала, навіть не думала, що він зможе піти на зраду.

Нехай він багато працює, часто затримується на роботі. У нього багато відряджень, в які він їздить по кілька днів. Але я нічого не кажу, ми живемо в хорошому будинку, у нас все є, мені гріх скаржитися. Нещодавно чоловік попросив поїхати з ним в аеропорт на нашій машині, тому що був великий багаж. А я повинна була потім машину назад відігнати додому. Це все повинно було трапитися сьогодні ввечері, а я ніяк не могла знайти свої права.

Я почала шукати їх по всьому будинку, все перерила, але прав ніде не було. Тоді я пішла до кабінету до чоловіка, вирішила, що може бути там, разом з його документами лежать. Переглянула все на його столі і на полицях, думала, що доведеться здавати заново.

Поки дивилася права у чоловіка на столі, побачила, що з нижнього ящика стирчить ключ. Ніколи до цього я не бачила цього ключа, а ящик завжди був закритий. Тому мене расперла цікавість, і я залізла в цю шафу. Там були різні папки, документи, вирішила подивитися, що під ними, підняла, а звідти вивалилися закордонні паспорти. Я була здивована, ми ніколи не були за кордоном.

Відкрила я перший паспорт, це був паспорт чоловіка, а там штамп на штампі. І країни різні Таїланд, В’єтнам, Емірати, Єгипет, Туреччина та інші. Подивилася дату вильоту і прильоту, подумала в голові. Всі ці перельоти відбувалися якраз тоді, коли чоловік був у відрядженнях. Була в шоці, нічого не сказати. Але подальший шок мене чекав далі, коли я відкрила другий паспорт. А там на фотографії молода дівчина, і штампи у неї такі ж, як і у чоловіка, і дати вильотів збігаються.

Сиділа на підлозі біля столу чоловіка, з очей текли сльози, але що я могла зробити. Про права вже забула. Подзвонила чоловікові, сказала, що не зможу сьогодні його супроводжувати в аеропорт. Поїхала до подруги, він полетів. Я показала подрузі ці паспорти, а вона мені сказала, що остання віза зроблена зовсім недавно, по ній ще ніхто не літав.

Чекала чоловіка з відрядження, а сама місця собі не знаходила. Коли він приїхав, все було як завжди. Але в якийсь момент він прийшов з роботи і почав щось шукати в своїх ящиках, видно було, що не може знайти. Я гордо зайшла до нього в кабінет, витягла ці два паспорти, сказала йому, що не це він шукає. Він спокійно подивився на мене, взяв паспорта і пішов одягатися. Я дивувалася, думала, він почне викручуватися, придумувати відмовки. А він тільки спокійно мені сказав, що не потрібно пхати свого носа в чужі справи.

Перед відходом додав, що він мене любить, робить для мене все, якщо мені це не подобається, то він може все виправити. Та пішов. Я знову сиділа на підлозі і дивилася на двері. Потім зателефонувала подрузі, сказала, що може і не потрібно було шаріться в документах чоловіка. Може бути просто треба закривати очі на все це. Адже він вдома, нікуди не збирається йти.

Подзвонила чоловікові, вибачилася, він сказав, що все в порядку. Ми продовжили жити далі, але у мене було вже все не так всередині. Зараз, коли він їхав у відрядження, я надумувала собі всякого, що він там з іншого. З тих пір навіть з кишень його нічого не дістаю перед пранням. Не дай Бог ще чогось дізнатися.

До речі, права я знайшла, вони лежали в моїй старій сумочці.

Click to comment

Leave a Reply

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

шість + 14 =

Також цікаво:

CZ9 хвилин ago

Babička z Ostravy

Je to zvláštní, že? Jak jeden jediný okamžik dokáže obrátit celý život naruby. Jmenuji se Larisa. Bylo mi jedenapadesát a...

NL53 хвилини ago

De garage aan de Zwolseweg

Ik werk al zeventien jaar bij de sleutelboetiek op de hoek van de Zwolseweg, hier in Deventer, tussen de stomerij...

IT53 хвилини ago

Il matrimonio di mia sorella

Era il dodici luglio, un sabato, l'erba del giardino della trattoria sul Naviglio ancora umida di rugiada, quando Caterina Ferretti...

HU1 годину ago

Repülőgép Óbudán

Dorka vagyok, hatvanhárom éves, és tizennégy éve dolgozom gyógyszertári asszisztensként az óbudai Bécsi úton, két sarokra attól a társasháztól, ahol...

IT1 годину ago

Le chiavi del laboratorio di Renzo

Faccio la ragioniera part-time da diciott'anni nello stesso studio commerciale di Vicolo Corto, a Reggio Emilia, e di storie di...

IT1 годину ago

Una nonna a Genova

Il pescivendolo scoppia a ridere. "Ma quello non è mica un aereo, piccolino, quella è una nave!" Tobia, tre anni,...

HU2 години ago

A varrónő, aki nem hímzett többé ingyen

Tizenegy éve dolgozom a Váci úti vegytisztítóban, a Katona Textiltisztító cégtáblája alatt, ahol besétál mindenki, akinek foltos a farmerja vagy...

IT2 години ago

L’officina di Vittorio a Lucca, e il conto che mia suocera non ha mai saldato

Mi chiamo Renato, ho quarantatré anni, e per undici anni ho fatto il meccanico nell'officina che era di mio suocero,...