Зрада в незнайомому домі

Зрада в новому домі

Олег і Ярина одружилися й переїхали до нової квартири на околиці Львова. Їх переповнювала щастям: молоді облаштовували житло, створювали затишок, мріючи про майбутнє. Але через півроку в гості приїхали батьки Олега. Спочатку вони здавалися здивованими присутністю Ярини, а за вечерею, після кількох чарок, розгорівся скандал.
— Нащо ти привів цю дівчисько? — різко кинула свекруха.
— У якому сенсі? Я його дружина! — обурилася Ярина, відчуваючи, як кров приливає до обличчя.
— Дружина? — зареготалася свекруха, її сміх був сповнений зневаги. — Яка ти дружина? Не сміши! У Олега вже є дружина й двоє дітей. Наші онуки! А ти хто? На квартиру позарилася?

Ярина подивилася на Олега, але той лише опустив очі, прошепотівши:
— Поїдь до мами, я розберуся. Завтра вранці їх відправлю.

Коли Ярині виповнилося вісімнадцять, мати почала говорити про заміжжя. Вона не поспішала, але турбувалася: донька занадто багато часу проводила вдома з книжками. Дівчина не була замкнутою — у школі й університеті вона славилася активною, але залицяння хлопців відхиляла. Їй було цікавіше поринути в чергову історію з роману, ніж бігати на побачення. Мати хвилювалася, що донька так і залишиться сама.

Ярина закінчила університет, влаштувалася на роботу менеджеркою, але життя не змінилося: дім, робота, дім. Тоді батьки вирішили, що пора їй жити самостійно. Вони давно купили для неї трикімнатну квартиру в старому будинку й здавали її. Зробивши ремонт, вони передали ключі Ярині, фактично виселивши її з батьківської домівки.

Ярина відчувала себе зрадженою. Як можна так просто вигнати доньку? Та життя змусило адаптуватися. Їй не подобалось прибирати велику квартиру й ходити по магазинах, аж доки не з’явився Олег. Він взяв на себе побутові клопоти й цим підкорив її серце.

Коли Ярина представила його батькам, мати нахмурилася. Їй хотілося для доньки чоловіка з вищою освітою та власною квартирою. Олег, автослюсар, знімав кімнату в гуртожитку неподалік. Тато ж промовив:
— Поживемо — побачимо.

Олег любив Ярину, і це було головним. Весілля було скромним, присутні були лише її батьки. Батьки Олега з далекого села не приїхали, і молоді планували відвідати їх, але справи відкладали поїздку.

Через рік пара задумалася про дітей. Олег запропонував продати стару квартиру без ліфта й купити нову, у сучасному будинку, хоч і на околиці.
— Як з дитиною й візком п’ятий поверх штурмувати? — переконував він.

Ярина погодилася, хоча мати була проти. У день підписання договору на нову квартиру Олег потрапив до лікарні з апендицитом. Ярині довелося оформляти документи самостійно, і вона взяла з собою матір, звикнувши, що за неї завжди хтось вирішує.

Олег повернувся з лікарні вже до нової квартири. Вони із завзяттям облаштовували дім, вішали штори, розставляли меблі. Життя здавалося казкою, аж доки не приїхали його батьки.

За вечерею свекруха розкрила обвинувачення. Ярина, приголомшена, не могла повірити. Олег мовчав, лише попросив її поїхати. Вона зібрала сумку й поїхала до матері, серце розривалося від болю й приниження.

Наступного дня вона повернулася. Батьків Олега вже не було, квартира сяяла чистотою.
— Що вчора казала твоя мати? — запитала Ярина, ледве стримуючи сльози.
— Та не зважай. Була в мене жінка, народила двох. Але тепер я з тобою, — байдуже кинув Олег.
— Ти обдурив мене! Це зрада! — скрикнула Ярина. — Я не можу жити з брехуном!
— Не можеш? Тоді йди! Квартира залишиться мені. Подаси до суду — буду платити за твою частку все життя, — усміхнувся він.
— Виходитимеш ти, — холодно відповіла Ярина. — Не дарма мама наполягла оформити квартиру на мене. Відчувала підступ…

Ярина залишилася сама у простоЯрина залишилася сама у просторій квартирі, але тепер її серце, хоч і покалічене, навчилося бачити правду за солодкими обіцянками.