Тіні сумнівів: як теща відкрила справжнє обличчя зятя

Тіні сумнівів: як теща дізналася правду про зятя

Оксана Миколаївна, охоплена тривогою та похмурими передчуттями, вирішила навідати свого зятя. Її дочка Соломія поїхала у відрядження, залишивши чоловіка, Тараса, самого з трьома дітьми. «Цікаво, як там мій зятко справляється? – думала Оксана Миколаївна, насуплюючи брови. – А раптом він усе кинув та піш у загул?» Жінка зібрала сумки з домашньою їжею, цукерками та іграшками й вирушила в дорогу, мучима думкою, що застане Бог знає що. А якщо Тарас залишив дітей на свою матір, а сам гуляє з друзями? На дзвінок у двері ніхто не відповів. У квартирі панувала моторошна тиша… Нарешті двері відчинив сонний і нечесаний Тарас! Він явно не чекав тещу… Оксана Миколаївна ступила у передпокій і завмерла від подиву.

Чотири місяці тому

Час читання: 5 хвилин

Автор: Наталя Шевченко

Оксана Миколаївна, охоплена тривогою та похмурими передчуттями, вирішила навідати свого зятя. Її дочка Соломія поїхала у відрядження, залишивши чоловіка, Тараса, самого з трьома дітьми. «Цікаво, як там мій зятко справляється? – думала Оксана Миколаївна, насуплюючи брови. – А раптом він усе кинув та піш у загул?» Жінка зібрала сумки з домашньою їжею, цукерками та іграшками й вирушила в дорогу, мучима думкою, що застане Бог знає що. А якщо Тарас залишив дітей на свою матір, а сам гуляє з друзями? На дзвінок у двері ніхто не відповів. У квартирі панувала моторошна тиша… Нарешті двері відчинив сонний і нечесаний Тарас! Він явно не чекав тещу… Оксана Миколаївна ступила у передпокій і завмерла від подиву.

Тарас ніколи не поспішав пов’язувати себе шлюбними вузлами. Перед його очима був приклад старшого брата, Богдана.

Богдан одружився рано, ще в юності, зі своєю однокласницею Марічкою. У них народився син Ярослав, а Марічка була справжньою красуню. Але незабаром їхнє кохання згасло, і Богдан став похмурим, як хмара.

– Що з тобою? – дивувався тоді вісімнадцятирічний Тарас. – У тебе така гарна дружина, син, а ти вічно незадоволений!

– Не намагайся зрозуміти, – бурчав Богдан. – Ніколи не одружуйся, якщо не хочеш зіпсувати собі життя! Марічка була чудовою, поки не стала моєю дружиною та матір’ю. Тоді вона була моєю коханою, і їй потрібен був лише я. А тепер їй потрібна лише дитина, а від мене – усе, окрім мене самого. Розумієш?

Богдан махнув рукою, дивлячись на молодшого брата з досадою.

– Ти ще молодий, нічого не розумієш. Але якщо не хочеш на власній шкірі дізнатися, як це, ніколи не одружуйся!

Тарас дивився на брата з подивом. Марічка залишалася привабливою навіть після пологів, а народження сина, здавалося б, мало б радувати. Але Богдан був усім незадоволений і незабаром розлучився. Пізніше він скаржився, що аліменти виснажують, а життя не вдалося.

У Богдана почали з’являтися нові дівчата, але жодну він не затримував надто довго.

– Вони всі хочуть затягти мене у шлюб, – бурчав він, повчаючи Тараса. – Але тепер я вчений, мене не проведеш! Дівчат навколо повно: одна пішла – інша з’явиться, молодша й краща. Навіщо зв’язувати себе зобов’язаннями? Вчись, поки я живий, Тарасе! Не візьмися на їхні хитрощі. Не хоче простих стосунків – знайди іншу, більш покірну.

Мати, дивлячись на молодшого сина, хвилювалася:

– Богдан дорослий, живе окремо, сам накоОксана Миколаївна усміхнулася, розуміючи, що саме такий зять, люблячий та відповідальний, і був їй потрібний для її діточок.