Уві сні, де реальність переплітається з маревом, я не знаю, як відібрати ключі у Марії Степанівни — її вторгнення руйнують мою родину. У невеликому містечку під...
Я більше не їжджу до дітей у вихідні Мені сімдесят два, і те, що я бачу в своїй родині, приносить мені біль та смуток. Тому я...
Та й не знаю, як на це й реагирувати. Благати Катрусю, мою дружину, залишитися? Чи сказати: “Іди, якщо хочеш”? Ми ж, здається, кохаємо одне одного, плануємо...
Жилищный вопрос: битва за завтра Меня зовут Татьяна, мне 48 лет, и передо мной стоит мучительный выбор, от которого сжимается сердце. В нашем спокойном городке на...
Чарівний комісійний магазин Я, Олеся, часто згадую своє дитинство, і щоразу перед очима постає той комісійний магазин — немов крамниця див, куди ми з подругами забігали...
Тридцять років образи Ми з моєю свекрухою, Ганною Іванівною, не спілкуємося вже тридцять років. Все почалося з того, що на нашому з Петром весіллі вона подарувала...
У мого сина з невісткою не було й думки, що я теж потраплю на день народження снохи — їхня таємниця розбила мені сердце. У невеличкому місті...
**“Я не служниця для свекрухи”** Мити підлогу у їхньому будинку? Дякую, не треба! Мені, Мар’яні, у тридцять вісім нарешті дійшло: час жити для себе, а не...
Син із невісткою не знали, що я теж потраплю на день народження невістки «Син із невісткою не знали, що я теж потраплю на день народження невістки»...
5 листопада. Я більше не їжджу до дітей у вихідні. Мені сімдесят два, і те, що я бачу у своїй родині, мені боляче та сумно. Тому...
Одна кімната на трьох Соломія Петрівна дивилася на документ про розселення, наче тримала у руках вирок. Маленька кімната у гуртожитку...
Сон про бабу Олю та її хатку Було воно таке дивне, мов уві сні, коли дерева ростуть угору корінням, а...
— Ти… ти… Я своїм вухам не вірю! Це ж як?! Твоя «термінова» робота, твої дзвінки, твої вічні відрядження! —...
Весілля було. Щастя — ні. Ліля Петрівна обережно вийняла з шафи весільне плаття доньки, ніжно погладивши білу тканину. Сльози затуманили...
Прощавай, моя мачеха – Ну що, зять знову залишив дівчину одну?! – Анастасія Іванна гадала торт в стакан на столі...
Сину будинок, дочці обіцяли — І що тепер? Так просто віддаси йому дім? А я? З дітьми на вулицю? —...
Моя Надія завжди мовчала. Але мама стала казати все. – Надю, ти молодка! Яка красива! І прикрасна, і стол чувний...
Жінка мовчала. Але свекруха сказала все – Надіє, ти справжня молодиця! Яка красуня! А ще добре готуєш і посуд дбайливо...
Весняне сонце озиралося крізь вікно, кинуло зайчиків на свіжовикрашені стіни. Марина стояла біля плити, помішувала борщ і поглядала на годинник....
Весняне сонце просвітило в вікно, переливаючись проміннями на свіже пофарбованій стіні. Мар’яна стояла біля плити, помішуючи борщ і поглядаючи на...