З життя
Чиє це житло? Сплачуй за оренду!
Власність чужа? Платіть за оренду!
– Весілля моєї доньки під загрозою. Ми посварилися з майбутнім зятем, оскільки він не хоче приймати наш подарунок. Залишилося два тижні до весілля, а він влаштовує конфлікти. Я не знаю, як це закінчиться, але мені шкода мою доньку.
– Чому зять свариться?
– Не повіриш, через квартиру. Ми з чоловіком вирішили порадувати молодят, зібрали всі заощадження і придбали квартиру як весільний подарунок. Довелося продати як дачу, так і гараж, щоб вистачило на все. Нерухомість оформили на доньку. Яка різниця, на кого?
– Згодна…
– Ми з чоловіком вважаємо, що вчинили правильно. Квартира, звісно, порожня. Потрібно зробити ремонт і обставити меблями, але заощаджень у нас більше немає. Чоловік сказав зятеві, що ми разом поступово все облаштуємо, щоб вони могли швидше заселитися, але Андрій не хоче робити там ремонт!
– Чому?
– Він вважає, що це чужа квартира. Не хоче вкладати гроші в нерухомість, яку вважає не своєю. Сказав, щоб ми самі робили ремонт. Він може купити дрібниці, але витрачати великі суми не збирається.
– А чи не можуть вони заселитися без ремонту? У чорновий стан?
– Ні, квартира зовсім порожня. Крім того, необхідно поміняти сантехніку, електропроводку, підлогу та стіни слід вирівняти. Вікна старі, їх краще замінити. Завершальні роботи також мають бути хоча б мінімальними.
Я б сама не жила в таких умовах, хоча не потребую багато зручностей. Як можуть молоді жити в такій халепі? Їм буде соромно. Зять працює у великій компанії, отримує непогану зарплату, але жаліє гроші. Він вирішив, що хоче відкладати на свою власну квартиру, щоб не залишитися без даху над головою.
Хоче мати все готове. Вимагає, щоб ми придбали квартиру і зробили ремонт за наш рахунок. Ну, якщо він вважає, що квартира чужа, нехай платить оренду. Якщо не маємо нормальних стосунків, нехай так і буде. Я йому це сказала, і найбільш дивне, що він усміхнувся і погодився. Зобов’язався платити щомісяця двадцять п’ять тисяч гривень. Не більше, бо квартира в непридатному для проживання стані.
– А що каже твоя донька?
– Вона дуже хвилюється, постійно плаче. Дуже його любить і не може витримати цю ситуацію. Їй вже не потрібна квартира, не потрібен ремонт, хоче, щоб все було, як раніше. Мене ж турбує, що людина не хоче вкладати в родину. Що буде далі? Ще не одружився, а вже думає про розподіл майна.
Чи вважаєте, що Андрій має інвестувати в квартиру своєї дружини? Він планує там жити, мати дітей, осісти. Кого хвилює, хто є офіційним власником? А може, його думка логічна? Що б ви робили, якби були на його місці?
Przez kilka tygodni po tamtym wieczorze nie potrafiłam założyć sukienki z ozdobnymi rękawami.
Przez kilka tygodni po tamtym wieczorze nie potrafiłam założyć sukienki z ozdobnymi rękawami. Rozerwony materiał wisiał w szafie, przykryty roboczą...
Being with a half‑price haggler is beneath my dignity – you can’t live with such folk, nor let them multiply, and a lady proudly responded to my proposal.
My names Michael, Im 54, divorced, with an adult daughter whos long stopped sending me maintenance. My exwife lives on...
Per settimane non riuscii a indossare nulla color avorio.
Per settimane non riuscii a indossare nulla color avorio. Il vestito strappato rimase appeso dietro la porta del mio armadio,...
Myslela jsem si, že tím večerem všechno skončilo.
Myslela jsem si, že tím večerem všechno skončilo. Ve skutečnosti teprve začalo něco mnohem nepříjemnějšího než veřejný skandál. Musela jsem...
A month ago she agreed to give a strange old lady a lift down a deserted country road into the furthest backwater. Then a knock sounded at the door.
Id been driving for three hours, the road a lonely stretch of mudsplattered tarmac. In November the English countryside gets...
Why should I be a caregiver for the old man? What will you give me—an apartment? a car?—the 24‑year‑old answered when I, Andrew, 43, proposed.
Why should I be a carer for an old man? What are you going to give me a flat? A...
“If you don’t like it, go home”: My 56‑year‑old housemate threw me out of the cottage — and I finally figured out what I was in that relationshipIn the quiet aftermath, I reclaimed my independence, realizing that freedom was far more valuable than any stale companionship.
Eleanor was fortythree, James fiftysix. For three years theyd been sharing a twobedroom flat on the outskirts of Manchester not...
— Fine, we’ll do a DNA test, — I said to my mother‑in‑law with a smile. — But make sure your husband checks his own parentage too…
Lets do a DNA test, I said, smiling at my motherinlaw. And perhaps you could have your husband check whether...