Донька мого чоловіка від його першого шлюбу: історія, яка об’єднала нашу родину

Новорічні свята добігали кінця. Після олівє, тортів та закусок на сніданок Тетяна спеклась звичайну вівсянку. Час повертатися до звичного меню.

Вони троє снідали, коли з кімнати долинув дзвінок чоловікового телефону. Він вийшов із кухні. Тетяна несвідомо прислухалася, намагаючись зрозуміти, хто дзвонить і чого хоче.

Коли Дмитро повернувся, Тетяна відразу помітила він був схвильований, але не засмучений.

Гм почав він. Мама дзвонила, просить приїхати в неї тиск підскочив.

Їдь, звісно, кивнула Тетяна.

Коли чоловік пішов одягатися, вона згадала його слова по телефону: «Зараз? Може, не варто? Ну добре, добре». Зазвичай, коли свекруха вимагала приїхати, Дмитро мчав до неї без зайвих питань. «Знову себе накручую», зупинила себе Тетяна.

Я швидко, крикнув із коридору Дмитро, і двері захлопнулися.

Їж, швидше, підштовхнула Тетяна сина, який розмазував кашу по тарілці.

А ми підемо на гірку? Ти ж обіцяла, Олег набрав на ложку каші й довго розглядав її, перш ніж відправити в рот.

Тато повернеться, і підемо. Гаразд? Вона посміхнулася синові. Але умова каша має зникнути.

Гаразд, без ентузіазму хлопчик знову підніс ложку.

Якщо через пять хвилин тарілка не буде чистою нікуди не йдемо, строго сказала Тетяна і пішла мити посуд.

Вона прасувала білизну, а Олег грався машинками на підлозі, коли двері відчинилися.

«Нарешті. Тетяна поставила праску на підставку і прислухалася до шерехів у передпокої. Чогось довго він там мішкає», подумала вона й пішла назустріч.

У дверях перед нею зявилася дівчинка років десяти, яка цікаво оглядала Тетяну. Позаду неї стояв Дмитро. На його обличчі був вираз провини. Він поклав руки на плечі дитині й виставив підборіддя.

Це моя дочка, Даринка, сказав він, опустивши очі. Мама попросила взяти її до завтра.

Зрозуміло. А її мама? З новим кавалером на море? зі злістю зауважила Тетяна.

Дмитро здригнувся, але Тетяна вже повернулася до прасування.

Заходь, почула вона його голос і краєм ока побачила, як Даринка підійшла до Олега.

У нас лишилася каша? запитав Дмитро.

Я не хочу каші, одразу відповіла Даринка. Я хочу макарони з ковбаскою.

Дмитро збентежено подивився на доньку, потім на дружину. Тетяна знизала плечима й махнула рукою у бік кухні, мовляв, іди, готуй, я зайнята.

Незабаром чоловік покликав її:

А у нас є макарони? Я не знайшов.

Є. Ось залишки. Допрасую схожу в магазин, докірливо глянула Тетяна.

Не дивись так. Я сам не знав, що

Та годі! А мама, коли дзвонила, не сказала, навіщо тебе кличе? По тому, як він відвів очі, Тетяна зрозуміла, що вгадала. А мене не треба було запитати? Чому не попередив? Олега теж варто було підготувати. Вони зараз почнуть боротьбу за тебе.

На підтвердження її слів із кімнати почувся плач Олега. Тетяна кинулася туди, за нею побіг Дмитро.

Ось і все. Розбирайся, розвела руками Тетяна.

Олег підійшов до мами й притулився. Даринка стояла, насупившись.

Що сталося? Дмитро підійшов до доньки.

Тетяну вразило, що він пішов саме до Даринки, а не до сина.

Вона зазабрала машинку ридав Олег.

Із кухні донісся звук киплячих макаронів, і Дмитро побіг туди. «І нічого не скажеш їй. Гостья. Сиротина, як каже свекруха. А що мені робити?»

Хочеш мультики? Тетяна зробила над собою зусилля й спокійно звернулася до дівчинки.

Даринка кивнула, і Тетяна з полегшенням увімкнула телевізор. Діти сіли на диван.

Твоя мати знову за своє? Вирішила зруйнувати нашу сімю? У неї ж ідея фікс повернути тебе до колишньої. Мені розповідали, як вона кричала, коли народився Олег, що в неї немає іншого онука, окрім Даринки. Вирішила перевірити, як я ставитимуся до твоєї доньки? прошипіла Тетяна, повернувшись у кухню.

Їй справді погано, заступився чоловік.

А чим їй велика дівчинка завадила? Води принесла б, «швидку» викликала. З нею безпечніше. Я в її віці вже могла яєшню спекти.

Годі! різко перебив він і з грюком поклав ложку. Даринко, іди їсти! гукнув у кімнату.

Таточку, принеси сюди, спокійно відповіла дівчинка.

Таточку, передражнила Тетяна й закатила очі. Біжи до неї.

Вона вийшла, не глянувши на Даринку, і почала складати прасувальну дошку, залишивши чоловіка розбиратися із ситуацією самому.

Дмитро все ж повів Даринку до кухні. Тетяна ледве стри