Коли дочка та зять повернулися з моря, не впізнали власну квартиру.

Коли зять і дочка повернулися з моря, вони не змогли впізнати свою квартиру. Я поперекладала речі в шафах, вимила холодильник і викинула зайве. У квартирі панував ідеальний порядок, навіть вікна були вимиті. Ніхто мені за це не подякував. Дочка незадоволена, бо каже, що не може знайти свої речі. Оксана вважає, що тепер її квартира втратила приватність, бо я заглядала в кожен куток. А я ж хотіла як краще.

На зимові канікули дочка разом із сім’єю вирішила поїхати відпочити до Єгипту. Вона попросила мене на цей час доглянути за її квартирою. Після повернення, замість вдячності, дочка висловила своє велике невдоволення. Я не знаю, що я зробила не так.

– Ми попросили тебе тільки полити квіти, а ти зробила велике прибирання і викинула наші речі без дозволу.

Я лише хотіла допомогти. Коли діти купалися в морі, я наводила лад у їхньому безладі. Закатала рукави й почала прибирати у вітальні, кухні та ванній кімнаті. Мені 60 років, а моїй дочці 34. Разом із чоловіком мають двоє дітей, старша цього року піде в перший клас. Оксана з чоловіком досі виплачують кредит на покупку квартири, тому кожну зекономлену копійку відносять до банку.

Рідко коли виїжджали за місто, а тим більше за кордон. Її чоловік щодня багато працює, а Оксана ще перебуває у декретній відпустці. Цього року вони вирішили, що потребують відпочинку. Купили квитки, зібралися й полетіли. Взимку відпустка дешевша, оскільки багато готелів надають знижки.

Оксана вирішила на всякий випадок залишити мені ключі, щоб я доглядала за квартирою. Я з радістю погодилася. Коли прийшла полити квіти, вирішила, що до їхнього повернення приберу квартиру.

Коли вони повернулися, не змогли впізнати свою квартиру. Я поперекладала речі в шафах, вимила холодильник і викинула зайве. У квартирі панував ідеальний порядок, навіть вікна були вимиті. Дочка однак була невдоволена, стверджуючи, що не може знайти свої речі й, напевно, викинула їх. Також заявила, що її квартира втратила приватність, бо я заглядала у кожен куток. Це правда, таким чином я дізналася багато нового про їхнє життя. Зятю це теж дуже не сподобалося, хоча він був проти навіть залишати ключі мені.

Тепер вони зляться і не хочуть зі мною розмовляти. Кажуть, що я сунула свого носа не туди, куди слід. Боже мій, я ж нічого поганого не зробила. Позбавила їх тільки купи бруду. На шафах був пил, а люстри були практично чорні. Коли їх мила, не раз змінювала воду. Випрала фіранки, від чого квартира аж ніби засвітилася. На кухні також навела лад, помила і почистила посуд.

Могли б самі прибрати! Працюють? Все своє життя працювала, але ніколи не мала в квартирі такого безладу. Що ж я поганого зробила, що вони досі не хочуть зі мною розмовляти?