Connect with us

З життя

Коли моя сестра передала майно своїй доньці, я багато разів її попереджала

Published

on

Від того моменту, як моя сестра подарувала своє майно доньці, я не раз їй говорила: «Ти мудра жінка, Марилько. Бачила вже багато в житті, але знаєш, як інколи буває. Часом діти доглядають батьків до останніх днів, а інколи їхні думки тільки про спадок. Якщо ти зараз віддаси свою квартиру, на старість можеш залишитися без даху над головою. Подумай про це». Сестра лише сміялася і все-таки передала квартиру доньці, бо син жив далеко. Протягом семи років сестра жила у своїй квартирі, та згодом Євеліна розтринькала майно.

Коли сестра вирішила подарувати своє майно доньці, я сказала їй: «Ти мудра жінка, Марилько. Бачила вже багато в житті, але знаєш, як все може змінитися. Деколи діти турбуються про батьків до останньої хвилини, але буває, що їх цікавить лише спадок. Якщо ти зараз віддаси квартиру, на старість можеш залишитися без прихистку. Подумай про це».

Ніколи не забуду погляд моєї сестри, коли я це вимовила. Вона довго сміялася, а потім навіть образилася. Як я могла таке казати про її доньку, яку знала з дитинства? Я намагалася пояснити, що мої наміри були лише добрими. Мова не про те, що Євеліна була злою людиною, але в житті буває по-всякому, не варто так легко віддавати своє житло.

Сестра не послухала мене. Вона залишила спадок доньці, оскільки не хотіла, щоб квартира дісталася сину, який з дружиною жив дуже далеко й давно не навідував матір.

Перші сім років Мариля жила в улюбленій квартирі. Та згодом Євеліна сказала, що планує продати квартиру, щоб відкрити власну справу. Вона вирішила орендувати невеличку однокімнатну квартиру для себе та матері. Мариля не була в захваті від цієї новини, але не стала протистояти доньці. Одного дня донька повідомила, що її бізнес збанкрутував, вона була змушена позичати гроші й заборгувала. Через це вирішила тимчасово виїхати за кордон, не питавши думки матері.

Коли донька була за кордоном, син вирішив підтримати матір деякою сумою коштів, але повторював, що більше нічим допомогти не може. Гроші швидко розійшлися, і в Марилі залишилася тільки мала пенсія.

Одного дня сестра приїхала до мене в село. Вона просила мене виділити їй хоча б невелику кімнату в моєму домі, а коли донька повернеться, забере її до міста. Але я знала, що Євеліна ніколи не забере матір. Їй було байдуже. Я бачила біль Марилі. Хотіла взяти її до себе, однак мої діти були проти. Вони говорили, що не хочуть доглядати за старенькою, бо колись увесь догляд ляже на їхні плечі.

Я запросила сестру до свого дому, нагодувала її. Весь цей час в її очах був смуток. Вона не розуміла, яку помилку зробила, віддавши доньці квартиру. А я ж попереджала її. Вона щиро вірила, що Євеліна повернеться і забере її до себе.

Тепер я шукаю, як вирішити цю ситуацію. З одного боку, розумію своїх дітей, але з іншого боку, жаль Марилі.

Click to comment

Leave a Reply

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

двадцять − сім =

Також цікаво:

З життя41 хвилина ago

Летючі журавлі в небесах…

Журавлі-кораблики летять по небу… Оля прокинулась й ніжно потягнулася. Потім задумалася — який сьогодні день? Повернула голову, щоб подивитися на...

З життя2 години ago

Візьми дитину, тільки заплати мені” – сказала Віка.

— Бери собі дитину, мені не шкода. Бачити її не можу. Але дай мені грошей,— сказала Віка. У Оксани було...

З життя3 години ago

Виправлення помилок

«Швидка» мчала Києвом, сирена вила, як звір уночі. Автомобілі притискалися до узбіччя, звільняючи їй шлях. — Тату, таточку, пробач мене…...

З життя3 години ago

На краю безодні…

Між нами безодня… Оксана довго не могла прийти до тями після розлучення з чоловіком. Вона й так підозрювала, що той...

З життя4 години ago

Що ти робиш у моєму ноутбуку? – Невідомий навис над незнайомкою. Вона ніколи не бачила його таким…

Щоденник. Сьогодні сталося щось страшне. «Якого біса ти лізла в мій ноутбук?» – Олег навис надо мною. Ніколи не бачила...

З життя4 години ago

Виправлення помилок

«Швидка» мчала Києвом, сирена вила, як звір уночі. Автомобілі притискалися до узбіччя, звільняючи їй шлях. — Тату, таточку, пробач мене…...

З життя5 години ago

Ти сама запропонувала взяти маму до нас, знай – я не заставляв!

“Але це ж ти сама запропонувала забрати до нас маму. Я тебе не нав’язував,” — сказав Дмитро Олені. Оля після...

З життя5 години ago

Виправлення помилок

«Швидка» мчала Києвом, сирена вила, як звір уночі. Автомобілі притискалися до узбіччя, звільняючи їй шлях. — Тату, таточку, пробач мене…...