Connect with us

З життя

Одержимість: тривожна історія невгамовного привида

Published

on

НАДІЯ

У жіночому колективі завжди знайдеться місце для пліток. А, як відомо, язик у пліткарки довший за драбину. В одному дитячому садку часто обговорювали особисте життя виховательки Любки. Для молодої жінки це були різні речі. Любка, здавалося, із задоволенням дарувала привід для пересудів.

У неї завжди було повно шанувальників. Щойно в садочку зявлявся сантехнік, тесляр чи маляр, Любка, забувши про свої обовязки, мчала «допомагати» майстру. Хоча далі відвертого флірту та обіцяючих усмішок справа не йшла, усі були впевнені у Любки «рильце в пуху».

Вона щебетала без упину, опиняючись серед чоловіків. Навіть із сторожем Івановичем, який ось-ось піде на пенсію, вела себе мило та жартівливо.

Їй подобалося «купатися» в компліментах, відчувати себе неперевершеною серед колег. А треба зауважити, Любка була одружена та виховувала семирічну доньку Оленку. Але ці обставини її анітрохи не бентежили.

Чоловік Тарас души не чаяв у своїй Любці. Пилинки з неї здував. Він здогадувався про невинні забави дружини. «Ну що ж, якщо жінка гарна Їй важко не реагувати на увагу наздрібних чоловіків. Зате Любонька мені вірна дружина», заспокоював себе Тарас.

Наївний. Тим більше, Любка запевняла чоловіка у своїй безмежній любові.

Вона виходила заміж за наполяганням матері. Та казала, що з податливого Тараса можна «ліпити» ідеального чоловіка. Так воно й вийшло. Тарас був чудовим фахівцем з електрики. Часто їздив у відрядження на різні обєкти. Повертаючись, засипав Любку й доньку незвичайними подарунками, а весь вільний час присвячував родині. Але чогось Любці у цьому тихому та затишному шлюбі бракувало. Пристрасті? Буйства почуттів?

І ось одного разу Любка закохалася до непритомності. Все почалося з того, що Івановича несподівано відправили на пенсію. А сторожем у садок влаштували сина завідувачки. Богдан навчався на четвертому курсі медінституту, готувався стати стоматологом.

Завідувачка дитячим садком Надія Петрівна вирішила підтримати сина-студента матеріально, тому запропонувала йому працювати вночі. Богдан одразу погодився. Зайва гривня ніколи не завадить. Та й кохану дівчину можна буде в кіно сводити й морозивом пригостити

Хоч дівчини поки що й не було. У такого перспективного юнака (майбутнього лікаря!) вона неодмінно зявиться.

І щойно Богдан приступив до роботи, Любка не втрималася й заглянула до нього у сторожку.

Справа була в зимовий вечір. Усіх дітей розібрали батьки. Любка без запрошення зайшла до сторож

Click to comment

Leave a Reply

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

1 + дев'ять =

Також цікаво:

NO28 хвилин ago

De sa jeg var gjest i mitt eget hjem

Regnet slo mot vinduene i stua da jeg skjønte at Line kom til å ødelegge enda en middag. Klokka var...

UA60 хвилин ago

Мама сказала одне слово — і я перестала боятися

Коли у двері нашого будинку в Брюховичах подзвонили, я саме стояла по лікті в гарячій воді. На лівому стегні висіла...

NL1 годину ago

Mijn dochter had een blauw oog en stond in de keuken te schrobben terwijl haar man en schoonmoeder aan tafel zaten — ik hoefde maar één telefoonnummer te draaien

Het eerste wat ik hoorde toen ik de hal van de villa in Aerdenhout binnenstapte, was mijn zes maanden oude...

ES1 годину ago

Tres días en un bus y el olor a comida que casi me mata

Manejé de Nuevo Laredo a Houston una sola vez. Fue suficiente para jurar que nunca más. Desde entonces, para cualquier...

CZ1 годину ago

Vánoční dárek, který nebyl pro mě

Ve tři čtvrtě na dvanáct, na Štědrý den, mi na telefon přišla fotka. Děti konečně usnuly — Natálka s horečkou,...

PL2 години ago

Trzy minuty do Wigilii

Kiedy otworzyła tamto zdjęcie, było jedenaście minut przed północą. Kinga nawet nie miała siły zdjąć mokrego ręcznika z ramienia —...

HE2 години ago

שרשרת הזהב

שלושים ואחת בדצמבר, אחת־עשרה וארבעים בלילה. ירד גשם דק על חיפה, כזה שמרטיב עד העצם בלי רעש. התאומים בערו מחום...

HU2 години ago

Visszaadom a kulcsot

Huszonharmadika volt, este fél tizenkettő. Odakint nyirkos decemberi szél rázta a csupasz diófa ágait, a soproni hegyoldal csendes utcáján már...