Connect with us

З життя

Він не для тебе, – сказала сестра. – Він молодший і більше мені підходить. Весілля треба скасувати.

Published

on

— Ви з ним не пара, — сказала Ріта своїй сестрі. — Він молодший і більше підходить мені. Весілля треба скасувати.

Дарія жила у просторій трикімнатній квартирі, розташованій у гарному районі Києва. Житло їй залишила бабуся. Крім молодшої троюрідної сестри, у Даші не було близьких родичів. Проте з Рітою вони були не дуже близькі.

Сталося так, що Дарина в свої тридцять п’ять залишилася сама, але з квартирою. Даша розуміла, що покластись їй нема на кого, тому добре вчилася, закінчила престижний університет, влаштувалася на високооплачувану посаду в велику компанію, і все в неї було чудово, окрім одного…

— Заміж тобі треба, Даріє, — час від часу нагадувала Ріта, коли зв’язувалася, щоб дізнатися, як у неї справи.

У тридцять років сестра встигла народити трьох дітей і двічі розлучитися. Вона жила з синами на околицях, на аліменти, і намагалася влаштувати своє життя, але поки безуспішно.

— Треба, тільки за кого… — відповідала Даша. На роботі вона була зайнята справами, а вільного часу у неї майже не було. Але одного дня доля піднесла їй сюрприз у вигляді нового сусіда згори. Вони познайомилися, коли Даша випадково зачепила його авто на парковці… і між ними почався роман.

Вадим був на п’ять років молодший за Дашу, але це не збентежило закоханих. Даша була принциповою і не хотіла жити з чоловіком до весілля, тому вже через два місяці стосунків Вадим подарував їй каблучку.

Замість весільної сукні, Дарина купила білий костюм, а замість гучного банкету, вони вирішили вирушити у подорож. Усе йшло своєю чергою… Але їхні плани зруйнувала Ріта. Вона подзвонила Даші за тиждень до весілля.

— Привіт, сестричко… Можемо трохи в тебе пожити? Знімати квартиру дорого, а у нас грошей немає. Справа не терпить зволікання.

— Що сталося?

— Мені потрібна термінова і дорога операція. Я все поясню, — тихо сказала вона, створюючи інтригу.

— Раз така серйозна справа… приїжджайте, — Даша не раділа, але й відмовити не могла. Вона знала, як важко, коли не до кого звернутися.

Наступного дня Ріта приїхала з валізами і трьома дітьми, яких було більше, ніж вона могла терпіти. Даша не дуже любила дітей, одного вона ще могла витримати, але троє, вічно невгамовних…

— Давай одразу визначимося, як надовго ви приїхали, — запитала Даша, забираючи олівець для очей у найменшого, який уже почав малювати на стіні.

— Не знаю… а ми тобі в тягар? — образилась Ріта. — Вибач… треба було зупинитися у хостелі. Готель ми не потягнули б. Грошей у нас немає… ще й лікарі, аналізи…

— Перепрошую. Звичайно, не в тягар. Що з тобою? — почервоніла Дар’я. Їй стало соромно за те, що вона така негостинна. Врешті-решт, це ж родина.

— Ну… там складно… — відмахнулася Ріта. — Проблеми з очима.

— А що саме? — Даша звикла бачити сестру в окулярах. Але не думала, що у неї щось серйозне.

— Не бери до голови, це мої проблеми. Головне, що я знайшла лікаря з хорошими відгуками. Краще розкажи про себе. Як справи?

— Заміж виходжу, — не без гордості сказала Даша.

— І мовчала?!

— Ми вирішили не святкувати.

— Як це?! Із твоїми-то грошима весілля економити?!

— Ріт…

— Вибач. Знову влізла не у свою справу, — прикусила губу Ріта. — Хто жених? Познайомиш?

— Взагалі-то, він живе поруч і хотів зайти на чай.

— Чудово! Тоді накривай на стіл, а я піду голову помию. А то з цією електричкою… вся в поту.

— Рушник у ванній.

— Гаразд. Я швидко. За дітьми доглянь, ок?

Даша насупилася. Вона планувала спекти шоколадний кекс, який подобався Вадиму, а не няньчитися з трьома хлопцями.

Ріта пішла, а Даша, помітивши, що діти тихо грають у машинки, взяла борошно, яйця… і зайнялася випічкою.

Діти грали недовго. Спекти нічого не вдалося. Один розсипав борошно, другий потягнув шоколад, приготований для кексу, і розмазав його по собі й стінах. А третій тихо обривав листя з її улюбленого фікуса і розкидав землю з горщика.

— Ріта! Твої діти… — почала Даша, заходячи до ванної, щоб повернути трійцю матері. Але мама її не чула. Блаженно закривши очі і вдягнувши навушники, вона плескалася у ванній, замість того, щоб швидко прийняти душ і повернутися до дітей.

— Ріта!

— Чого ти так кричиш? Щось сталось?

— Та ні… ти вже півтори години тут купаєшся. Мені треба готуватися до зустрічі, а я вся в шоколаді та борошні. На кухні безлад! Не знаю, за що хапатися!

— Не винна я, що ти не вмієш ладити з дітьми, — знизала плечима Ріта. У цей момент у двері подзвонили. Даші довелося йти відкривати своєму нареченому в брудному фартусі.

— Привіт… — Вадим оцінив її вигляд. — Що з тобою?

— Сестра приїхала. Не вчасно.

— Зрозумів. Мені піти?

— Ні, не треба. Ми ж з тобою майже родина, — усміхнулася Даша, приймаючи у нього торт. Було доречно, що Вадим прийшов не з порожніми руками.

— Якщо не заважатиму, то добре.

Вадим був хорошим хлопцем. Він допоміг Дарії прибрати на кухні і навіть знайшов спільну мову з дітьми Ріти.

А Ріта все не виходила з ванної…

— Де ж сестра?

— Відмивається від дітей, — пожартувала Даша. У цю мить до кухні зайшла Ріта. Вона була у одному рушнику.

— Добрий день… Вадим, — виставила вперед довгу ногу, приймаючи вигідну позу. Даша була здивована поведінкою сестри. Чому вона прийшла на кухню напівголою?

— Добрий вечір, — усміхнувся він їй у відповідь.

— Мій улюблений тортик! — не соромлячись, змахнула крем мізинцем і облизала палець, вводячи Дарину у ступор.

— Ріто, ми планували пити чай. Якщо хочеш, приєднуйся. Але не в рушнику.

— Зняти? — пирхнула вона, ігноруючи Дашу.

Вадим був здивований не менше, але зробив вигляд, що не помічає поведінки Ріти. А Даша вважала його мовчання за цікавість і образилася.

Чай вони пили у тиші. Ріта поводилась дивно, а Даша слідкувала, щоб діти не зіпсували ремонт.

— Дякую, я піду, — сказав Вадим, коли ситуація напружилася.

— Що ж ви, залишайтеся. У нас місця всім вистачить, — запропонувала Ріта.

— У нас із Вадимом не такі стосунки, — відрізала Даша.

— Ха! Яка дурниця! Це вже не модно. Ну не хвилюйся, я тебе навчу, як правильно поводитись із чоловіками. А то весілля скоро, а ти нічого не вмієш.

— Всього доброго, був радий познайомитись, — зблід Вадим.

— І я рада! Ще побачимось, — крикнула йому вслід Ріта.

Даша не розмовляла з нею весь вечір.

— Слухай, ну ви з ним не пара, — заявила Ріта наступного дня.

— Та ну? І чому це?

— Він молодий, а ти вже не дуже.

— У нас не така вже й велика різниця.

— Але помітна.

— І що ти хочеш сказати?

— Ну… він більше підходить мені.

— Справді?

— І з хлопцями одразу подружився. І дивився на мене так… а він же хотів залишитися у нас!

— Не у нас. У мене! — не витримала Даша, з роздратуванням дивлячись на сестру.

— Гаразд, гаразд! Я просто жартую. Перевіряла тебе.

— Що з твоєю операцією? — Даша перевела тему.

— Її на завтра призначили. А зараз я поїду до лікаря на огляд. З дітьми побудеш?

— Я працюю.

— Ти ж директор!

— І що?

— Ти сама собі господиня. Візьми відгул. — Ріта подивилася на Дашу так, ніби не розуміла, у чому проблема. — І взагалі, мені після операції кілька днів буде потрібен спокій і відпочинок. Тобі доведеться взяти на себе всі обов’язки по догляду за ними.

Те, що відповіла Даша, здивувало Ріту.

Click to comment

Leave a Reply

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

чотири × 2 =

Також цікаво:

FR10 хвилин ago

Le manège argenté

Je n’aurais jamais dû entrer dans le hall du Narcisse ce jour-là. Mais Manon avait vu le carrousel argenté tourner...

ES10 хвилин ago

Preparé la cena más aburrida del mundo para mis cuñados. Lo que sucedió ese domingo cambió todo

El domingo, a eso de las doce y cuarto, sonó el timbre exactamente igual que siempre. Tres toques largos, impacientes....

FR2 години ago

La femme de ménage de mon fils

Amandine était une femme qui ne s’énervait jamais. C’était même devenu une plaisanterie récurrente entre elle et son mari Brice....

З життя2 години ago

Part 2: My Mother-in-Law Hurled Boiling Oil at Me for Refusing to Give Them My Inheritance—My Husband Smiled and Asked for a DivorceI crawled to the phone, dialed 911, and whispered through the pain that I would finally tell the police everything.

The oil struck my shoulder first. A heartbeat later, it seared across my neck and chest like liquid fire devouring...

FR3 години ago

Le chat est resté cinq jours devant la porte. Ce qu’il y avait derrière a glacé tout le monde

Caramel ne bougeait pas. Le vieux chat roux à l’oreille déchirée restait collé au paillasson du troisième étage, le museau...

HE4 години ago

הוא השאיר אותי לבד עם תאומות בנות חצי שנה, וכשהוא חזר, הוא קפא בדלת

הידית של דלת הכניסה הסתובבה באיטיות, כאילו מישהו בצד השני מהסס. השעה הייתה עשר וחצי בבוקר, יום חמישי. השמש של...

FR4 години ago

L’enfant qu’ils ne méritaient pas

J'ai porté un enfant pour ma cousine et son mari. Neuf mois de ma vie. Neuf mois d'espoir, de nausées,...

CZ4 години ago

Střepy a vodítko

Petr tu přezdívku slyšel odjakživa. Na základce to bylo „Píďalko, uhni“, na učňáku „Hele, Sněženko, pojď sem“ a v práci...