Connect with us

З життя

Пусть дочь мужа сама пожелает переехать к свекрови

Published

on

Когда я выходила замуж за Вадима, я знала, что у него есть дочь от первого брака. Алиса, его бывшая, оставила ребёнка шесть лет назад — собрала вещи и укатила в Австрию с новым ухажёром, будто и не было ничего. С тех пор она родила ещё двоих, а про старшую вспоминает раз в месяц по видеосвязи, да коробку конфет на Новый год пришлёт. Видно, как девочка ждёт, мать взглянет в камеру и скажет: «Приезжай». Но та ни разу не позвала, ни разу не приехала. Будто и не было у неё дочери.

Сначала девочка жила у свекрови — Вадиминой матери. Но та быстро сдалась: уроки, капризы, слёзы — всё это её вымотало. И она просто вернула внучку отцу. Вадим привёл её домой, посмотрел мне в глаза и тихо сказал: «Катя теперь будет с нами. Насовсем».

Я старалась быть хорошей мачехой. Покупала ей платья, пекла её любимые сырники, забирала из школы, пыталась говорить по душам. Но словно стена выросла между нами. Она не просто молчала — она будто специально показывала, что я для неё пустое место.

Прошло три года. Сейчас Кате двенадцать. Она командует в квартире, будто это её владения, а не наши с Вадимом. Каждый вечер жалуется отцу: «Тётя Света заставляет мыть посуду», «Тётя Света не купила новые кроссовки». А потом свекровь звонит и шипит в трубку: «Ты же скоро сама родишь, вот и научись быть матерью!» Хотя сама на час с внучкой посидеть не согласится, даже если мне к врачу надо.

Я устала. Работа, дом, готовка, а теперь ещё и беременность. Вадим, хоть и не поддерживает дочь, всё равно просит: «Будь помягче». А сил нет. Эта девочка — вечный раздражитель. Разбросанные вещи, хамство, неблагодарность. Она не моя, и я больше не притворяюсь, что мне не больно.

Иногда ночью сижу на кухне и думаю: «Если бы я тогда настояла, чтобы она осталась у бабушки…» Но поздно. Уйти от Вадима не могу — у нас скоро будет общий ребёнок. И, как ни чудовищно это звучит, я мечтаю, чтобы Катя сама захотела уйти к свекрови. Чтобы сказала: «Мне там лучше». Я не стану её уговаривать.

Я просто хочу тишины. Чтобы мой ребёнок рос не в ссорах, а в тепле. Чтобы не приходилось делить дом с тем, кто ненавидит тебя просто за то, что ты есть. Может, это и есть выход — отпустить чужое, чтобы спасти своё.

Click to comment

Leave a Reply

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

19 − 3 =

Також цікаво:

З життя3 хвилини ago

Сноха змінилася: від халата до макіяжу і спортзалу, а син заглиблений в роботу

Ой, слухай, я тобі розкажу одну історію… Мене звати Олена Миколаївна. Мій син, Денис, та його дружина, Мар’яна, завжди здавалися...

З життя24 хвилини ago

Минуло два роки, а я досі не отримав ні дзвінка, ні листа від доньки, і мій сімдесятий рік вже не за горами.

Минуло два роки. Відтоді моя донька жодного разу не зателефонувала, не надіслала ані листа, ані слова. Вона більше не бажає...

З життя34 хвилини ago

Відпочинок без зайвих турбот: Як родинна драма зруйнувала наші плани

У кожній родині бувають свої випробування. Дехто ділить спадщину зі злостю, дехто бореться з пияцтвом або пробачає зради, а дехто...

З життя41 хвилина ago

Невістка змінилася: від кімнатного халату до яскравого вигляду та занять у спортзалі, а мій син не помічає, зайнятий роботою.

Мене звати Ганна Миколаївна. Мій син, Олексій, і його дружина, Олеся, завжди здавалися ідеальною парою, але тепер я відчуваю, що...

З життя54 хвилини ago

Неочікуваний візит: на порозі плачуча свекруха, обманута хитрою суперницею

Пролунав дзвінок у двері. Я відчинила — на порозі стояла заплакана свекруха: виявилося, що коханка обікрала їх дочиста. П’ятнадцять років...

З життя56 хвилин ago

Смело выгнала свекровь — ни капли сожалений

Я выставила свекровь за дверь — и не капли не жалею. Здравствуйте. Хочу поделиться историей, после которой мои нервы до...

З життя58 хвилин ago

На порозі чужої квартири: 25 років потому я найняла свою матір як домробітницю, яка мене не впізнала.

Записи щоденника Хто така дитина без коренів? Ніхто. Лише тінь, що випадково набула форми. — Ти завжди чувa себе тінню?...

З життя1 годину ago

Спадок від брата: розповідати його дружині чи ні?

Мене звуть Оксана. Тиждень тому мій брат, Тарас, з’явився на порозі мого будинку в деревні під Житомиром після багатьох років...