Того березневого дня Олену трусило зранку. Не від холоду — від люті. Вона стояла біля дзеркала, одягала сина й намагалася стримувати роздратування. Сьогодні — восьме березня....
Коли я вийшла заміж за Олега, думала, що найгірше позаду — весілля, переїзд, звикання до нового життя. Та й гадки не мала, що найважче в нашому...
«Я не буду служкою для чужих людей, хоч вони й носять наше прізвище» Вечір того дня, після важкої зміни в аптеці, я ледве волікла ноги до...
«Розлучення – це не ганьба. Ганьба – жити в нещасті» — Навіть не смій думати про розлучення! Це ж сором на всю родину! – майже кричала...
Хвороба сама по собі – це неприємно. Але ще гірше, коли поруч людина, яка мала б стати опорою, а натомість залишається байдужим глядачем. Саме так я...
“Ти просто ледарка! Хіба так зустрічають гостей?” – візит свекрухи перетворився на емоційний жах. З дитинства я засвоїла просте правило: гостей треба зустрічати з повагою та...
«Якщо тобі так важко готувати — може, взагалі підеш, і ми тут без тебе впораємось?» — кинула мені свекруха, а чоловік підтримав її… Я й подумати...
«Де ти була, коли малашня тягала сир? Я ж його для мами берегла!» — випалила сестра. У нашій родині завжди особливо раділи хлопчикам. Ми живемо в...
Боялася, що чоловік мене покине, бо народила доньку, а не сина. У моїй родині завжди був культ синів. Ми живемо в Україні, і чомусь дівчаток тут...
**Щоденниковий запис** Після того, як у наше життя увійшла дитина з притулку, все пішло шкереберть. Я ніколи не думала, що таке може статися з нами. Нас...
**Щоденник:** *М’ясорубка долі: або як новорічний подарунок став початком родини* — Остапе, що це за велетень? — Наталя здивовано розглядала...
Грёзы о Москве: взлёты и падения Полёт за мечтой Мне всегда грезилась жизнь в Москве. Этот город казался местом, где...
Семейный разлад: непростой выбор Начало непонимания Я всегда стремилась быть хорошей матерью и свекровью, но всему есть предел. Мой сын...
**Фільтр добра: мрія, яка має стати реальністю** — Сашку, пам’ятаєш, ти сам просив повідомляти, якщо почую про чиюсь потребу —...
Тени правды: последний ужин Виктор Семёнович переступил порог квартиры после долгого дня в конторе на окраине Нижнего Новгорода. — Я...
Отак от, з поразою свободою: історія однієї баночки З Олегом ми знайомі багато років, але справжня дружба зав’язалася лише пару...
Они з Михайлом Івановичем прожили життя довге, нерівне, як старий сільський шлях — то вибоїна, то горбок, то сонце, то...
**Подарок с оттенком печали** Они сидели на кухне — Надежда и её муж, Дмитрий. Вечер был тих, чайник на плите...
У моего внука недавно был день рождения — ему исполнилось десять лет, круглая дата. Я заранее подобрала подарок, который, как...
«Я вас п’ятеро виростив, а ви одного батька прогодувати не хочете» Драматична історія із глушини Полтавщини — Віть, вставай, ранок...