Мене звати Оксана, я секретарка в судово-медичному відділенні в Дніпрі — вже одинадцятий рік на цій посаді, і здавалося б, до всього звикаєш. До запаху формаліну,...
Оксана Гнатюк вийшла з Дарницького районного суду і вперше за три місяці відчула, що може поснідати без клубка в горлі. У папці з логотипом адвокатського бюро...
У дворі на околиці Луцька, у той листопадовий день, коли дощ стає напівснігом і лізе за комір навіть під теплим шарфом, Оксана Дмитрівна Ковальчук поверталася з...
Мене звати Тарас Ковальов, мені сорок два, і я той самий зять, про якого моя теща Ганна Петрівна рік розповідала всім сусідкам як про людину, що...
Мене звати Оксана Приходько, я працюю адміністраторкою в банкетному залі готелю "Дністер" на околиці Чернівців уже одинадцять років. Бачила тут весілля, поминки, корпоративи з піротехнікою —...
Мене звати Тарас Коваленко, мені сорок два, і я розповідаю це від себе, бо той ранок біля каси в АТБ на Оболоні перевернув мені все нутро,...
Спершу зникла гумова м'ячик сина. Потім один капець, лівий, з-під килимка перед дверима. Валентина Гнатюк з будинку на вулиці Йорданській на київській Оболоні тримала все це...
Я досі не знаю, з якого номера прийшло те повідомлення о десятій вечора, коли все вже скінчилося. «Передай дружині, хай подивиться в поштову скриньку». Просто текст,...
Мене звати Роман Ковальчук, мені сорок один, і я той самий зять, про якого, певно, вже встигли розповісти сусіди на весь під'їзд по вулиці Гоголя в...
Мене звати Богдан Кравчук, мені шістдесят сім, все життя пропрацював на заводі в Кременчуці, зараз на пенсії. Розказую цю історію так, як воно було насправді —...