Потяг до незвіданих горизонтів

**Потяг до нового життя**

Прокинувшись, Олена прислухалася. Тиша в квартирі ясно дала зрозуміти — Олега немає вдома. Вона підвелась, потягнулась і пішла на кухню. На столі лежала записка: «Вибач, забів попередити вчора. До обіду на роботі».

Олена усміхнулась, зім’яла папірець і кинула у смітник. Вона давно відчувала, що в Олега хтось є. Чоловік постійно десь пропадав, вони вже давно не розмовляли по душі, навіть просто балачки стали рідкістю. Донька вийшла заміж і поїхала з чоловіком у військове містечко. Лише видимість родини.

У кімнаті задзвонив телефон. Мар’яна.

— Що робиш? — запитала єдина близька подруга ще зі шкільних років.

— Нічого. Тільки прокинулась.

— Слухай, погода чудова, весна, сонечко. Пройдемося по крамницях? Так хочеться чогось гарненького, яскравого. Сподіваюсь, у тебя ніяких планів?

— Ніяких. Олег на роботі.

— У вихідний? Гаразд, приводи себе до ладу, вдягайся відповідно, через годину заїду по тебе. — І Мар’яна відключилася.

Олена поставила чайник і пішла у ванну. Ходити з Мар’яною по магазинам було одною з її улюблених справ. У подруги був неймовірний хист — серед тисячі речей вона завжди знаходила саме те, що треба. В Олени ж очі просто розбігалися, вона метушилась, а Мар’яна, наче чарівниця, діставала з нізвідки плаття ідеального фасону, розміру та якості.

Вона вчила Олену: «Ходи по крамницях тільки у гарному вбранні, щоб продавці бачили в тобі не селючку, а пані зі статусом. Тоді й пропонуватимуть щось гідне». І як не дивно — це працювало. Без покупок вони ніколи не йшли.

Олена підмалювалась, вдяглась, глянула у дзеркало — і залишилась задоволена. Шопінг чудово піднімав настрій. А їй це було дуже потрібно.

Через десять хвилин подзвонила Мар’яна:

— Привіт. Щось конкретне хочеш подивитись? — запитала Олена, сідаючи в її «Рено».

— Ні. Мають завести нову колекцію, а минулорічну розпродають зі знижками. Весна, подруго! — весело сказала Мар’яна.

— Олег мене вб’є. Ми ж гроші на відпустку збираємо…

— Не вб’є. Позрізуй бирки, викинь чеки, назви суму вдвічі меншу.

— Ха, а витрачу вдвічі більше.

— У мене є перевірений спосіб заспокоїти чоловіка.

— Який? — зацікавилась Олена.

— Побачиш.

Мар’яна була огрядною жінкою — не повною, а саме огрядною, з високою грудьми, крутими стегнами і вузькою талією. КариОлена затримала погляд на військовому, почуваючи, як у грудях забилося щось нове — не страхи минулого, а легкий спокій перед тим, що чекає попереду.