Connect with us

З життя

Руйнування оманливих марень

Published

on

Розбиті ілюзії

Марія та Андрій одружилися десять років тому у Львові. Їхня сім’я здавалася зразком щастя: двоє дітей, затишна оселя, плани на майбутнє. Вони відкладали гроші на велику квартиру, а їхні батьки, які стали близькими друзями, підтримували їх у всьому. Та одного дня, як грім серед ясного неба, життя дало тріщину: Андрій серйозно захворів. Через кілька днів лікарі оголосили тривожний діагноз, додавши:

— Це попередньо. Не впадайте у відчай, чекаємо результатів.

Але Андрій не став чекати. Того ж вечора він не повернувся додому. Марія, збентежена тривогою, обдзвонила всіх знайомих та лікарні. Коли вранці двері відчинилися, вона кинулася назустріч чоловікові. Побачивши його, вона завмерла, не вірячи очам.

Марія завжди вважала свою сім’ю ідеальною. Любов, взаєморозуміння, спільні мрії — все це здавалося непохитним. Але один вечір перевернув її світ.

Вона вийшла заміж за Андрія з великої любові. Її батьки, хоч і здивувалися вибору доньки, не заперечували. На весілля вони подарували молодим ключі від двокімнатної квартири з новим ремонтом. Радість Марії та Андрія була безмежною: житло вирішило всі їхні проблеми, позбавивши пошуків оренди та переїздів.

Їхня любов була найбільшим скарбом. Марія, дівчина з заможної сім’ї, та Андрій, син простих робітників, були такими різними, але почуття згладжували всі кути. Батьки Андрія подарували на весілля скромну мультиварку, що для них було справжнім подвигом — з кредитом за житло та двома молодшими дітьми вони ледве зводили кінці з кінцями. Батьки Марії, розуміючи ситуацію, взяли на себе весільні витрати, заспокоївши свата:

— Не хвилюйтеся, все буде на високому рівні. Марія — наша єдина донька!

— Які чудові люди, — подумали батьки Андрія, і напруга зникла.

Свати швидко знашли спільну мову. Батьки Марії часто допомагали: то віддавали «старий» трирічний телевізор, то привозили майже нову холодильну камеру чи одяг, іноді навіть з етикетками. Для батьків Андрія це було справжнім даром долі. Спільні свята, поїздки на дачу до батьків Марії стали традицією. Свати стали майже рідними.

У Марії та Андрія теж усе складалося. Вони ладили, підтримували один одного, ростили сина й доньку. Андрій, натхненний дружиною, отримав вищу освіту заочно. Марія працювала у фірмі батька, заробляючи більше за чоловіка, але після диплому Андрій знайшов перспективну роботу, і їхні доходи зрівнялися.

Вони мріяли про простоМрії залишилися позаду, але Марія зрозуміла, що справжня сила — не в ідеальній картинці, а в умінні зберігати себе навіть серед бурі.

Click to comment

Leave a Reply

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

2 × 2 =

Також цікаво:

З життя14 хвилин ago

Майже досконало — але тільки майже

Майже добре — але лише майже — Ти знову затримуєшся? — голос Дмитра в телефоні звучав так, ніби доносився не...

З життя18 хвилин ago

«Можливо, вона має рацію? У них буде дитина, як це виглядатиме, якщо ти житимеш з ними?»

«Галичко, може, Оксана й має рацію? В них сім’я, скоро дитина народиться. Як це виглядатиме, що ти з ними живеш?»...

З життя19 хвилин ago

Будущее впереди: возвращение времени

**Дневниковая запись** Вечер в ноябре выдался промозглым, словно сама тоска просочилась в воздух. Я стоял у витрины антикварной лавки в...

З життя33 хвилини ago

«Які хрестини в ресторані без подарунка?»

«Пане Миколо, які це хрестини в ресторані? Треба ж ще й подарунок придбати» — промовила я до чоловіка, дізнавшись, що...

З життя1 годину ago

У новорічну ніч, коли вся родина зібралася за святковим столом, дочка разом із чоловіком приготували сюрприз

У новорічну ніч, коли вся наша родина зібралася за святковим столом, моя донька Соломія та її чоловік Борис вирішили влаштувати...

З життя2 години ago

«Хай вони живуть з тобою! Адже ти його так виховала!» — кричав у слухавку мій колишній чоловік.

«Нехай вони живуть у тебе! Ти ж його таким виховала!» — гуло в трубці голос мого колишнього чоловіка, Бориса. Його...

З життя2 години ago

Дама в алом

Женщина в алом Холодным утром в городке Сосновск, где ветер гнал по перронам жёлтые листья, я заметил её на станции...

З життя2 години ago

«Яке хрестини в ресторані? Потрібно ж подарунок вибрати!»

Уві сні мені снилося, як я сказала чоловікові: «Остапе, які ж то хрестини в ресторані? Треба ж ще й подарунок...