Минуло вже дев’ять місяців, як не було жодної звістки від Артема. Спочатку Олена Іванівна рахувала дні, відмічаючи їх у старому календарі на кухні. Потім перейшла на...
Все майже гаразд — Знов затримуєшся? — голос Дмитра в трубці лунав приглушено, немов доносився здалеку, з берега холодної дніпровської річки, де вже скупчувалися сутінки. —...
**Тінь минулого** — Якби не ти, ми б зараз жили, як люди! — Віктор з гіркотою подивився на дружину, його голос тремтів від стримуваного гніву. —...
Тиша за вікном Вперше за роки її голос прорвався крізь тишу. Він був слабким, майже чужим, як відлуння з далекого минулого: — Доброго ранку. Слова тремтіли,...
**Строк придатності минув** Світанок у маленькому містечку на околиці Карпат зустрів Олену холодом. Кухня, пройнята вогкістю старих стін, мовчала, лише інколи скрипіли підлогові дошки. Ранкове світло,...
Ще влітку ця лавка у сквері на Львівській була жвавою: школярі їли морозиво, сміялися, сперечалися про фільми та ігри. Восени сюди заходили робітники у запылених оранжевих...
Твій запис Сьогодні стояв біля вікна у своїй квартирі в Чернігові. Дивився, як школярі йдуть ранком. Одні – у сірих пуховиках, інші – в джинсах з...
**Підвальне літо** Спочатку був грюкіт. Такий, від якого дзвенить у вухах, ніби просто в стіну будинку на розі Саксаганського в’їхав вантажівка. Оксана випустила з рук миску...
Коли прийшла Радість Пізній вечір, березнева імла — і Андрій, як завжди, повертався додому після зміни. З заводу йшов пішки: звична дорога, пустий двір, єдиний тьмяний...
Оля виросла, як бур’ян біля дороги — без догляду, без тепла, без уваги. Ні ласки, ні турботи, навіть простого людського «ти мені потрібна». Їй діставались чужі...