Connect with us

З життя

Мій чоловік гірко поплатився за свою зраду.

Published

on

Високу ціну заплатив мій чоловік за свою зраду.

Після багатьох років шлюбу я випадково дізналася, що мій чоловік мені зраджує. Він знайшов собі в роботі якусь молоду жінку і думав, що ніхто про це не знає, а ще й має з нею дитину. Я вирішила йому помститися, але так, щоб він нічого не підозрював.

Я переконала чоловіка, що нам варто купити своє житло, адже ми все життя орендували і ніколи не мали власного. Обіцяла йому навіть дозволити використовувати одну кімнату під його особистий спортзал, аби він точно погодився, а тихцем подала на розлучення.

Я виймала зі скриньки судові повістки, які були адресовані йому, та викидала їх. Він не прийшов до суду раз, не прийшов вдруге, і через третій суд ми були розведені без його участі. Я вже була вільною від нього, але він про це не знав. Всі його думки були зайняті тією іншою жінкою.

На придбання квартири чоловік оформлював кредит на своє ім’я, не підозрюючи, що ми вже не одружені. Я чула, як мій чоловік хвалився коханці по телефону, що невдовзі купить житло і вони туди переїдуть, викинувши мене на вулицю, а на розлученні половину боргу суд перекладе на дурну дружину.

Почувши цю розмову, я переконалася в правильності своїх дій. Я затягувала пошуки квартири з чоловіком, адже паралельно шукала житло для себе. У мене були відкладені трохи гроші, але їх було замало, і довелося викручуватись. Як тільки знайшла житло для себе, підганяла купівлю іншої, начебто для нас обох. Він отримав кредит у банку.

Залишалося лише забрати гроші з дому так, щоб він не підозрював, і зникнути з його життя. Ми зберігали гроші на кухні, в шухляді. Я заздалегідь домовилася з мамою, щоб вона зателефонувала мені і попросила приїхати до неї на кілька днів.

Чоловік був задоволений дзвінком моєї мами, адже планував запросити свою коханку до нашого дому на час моєї відсутності. Я залишила дитину у мами, переодяглася так, щоб жоден із сусідів мене не впізнав, і не міг підтвердити, що бачив мене там. Повернулася додому вночі, увійшла дуже тихо, а ноги тряслися як з осика. Але, побачивши в кухні на столі пляшки з алкоголем, зрозуміла, що вони скоро не прокинуться. Мій чоловік спав із тією жінкою на нашому ліжку. Я забрала з кухні коробку з грошима і так само тихо покинула квартиру.

Гроші я передала мамі, щоб вона купила обрану мною квартиру. Я знала, що чоловік не піде до поліції, оскільки головним підозрюваним буде його коханка, мати його коханої дитини. Через два дні, як ні в чому не бувало, я повернулася додому, до чоловіка, і тоді він сказав, що ми були пограбовані. Він зізнався, що зраджував мене кілька років, і що це його коханка забрала гроші.

Просив пробачення, казав, що ми разом повинні тепер виплачувати кредит, а потім назбираємо і таки придбаємо собі нерухомість. У цей момент я використала свої акторські здібності, влаштувала йому сварку через коханку і вигнала його з дому. Він пішов до матері, а я раділа, що все вдалося. Незабаром я повинна була переїхати і залишити його в орендованій квартирі, та ще й з величезним кредитом, який я не повинна буду виплачувати. Наступного дня він прийшов з букетом квітів, просячи пробачення. Я сказала йому йти до своєї коханки, що я його не потребую.

Він розлютився і сказав, що подасть на розлучення, і я разом з нашою дитиною помремо з голоду, виплачуючи половину цього кредиту. Тоді я показала йому свідоцтво про наше розлучення і порадила краще знайти додаткову роботу, адже тепер він помре з голоду, самотужки виплачуючи свій борг банку.

Вже місяць я живу у своїй квартирі і дуже щаслива. Може, ви мене засудите, це ваша воля. Коли я дуже любила свого чоловіка, була готова на все заради нього, а він мені зрадив. Завжди клявся, що ніколи не матиме нікого крім мене, це його провина. Хотів іншу жінку, міг би попрощатися зі мною і не брехати. Я навіть не помітила, коли любов до чоловіка замінило ненависть.

Добрі люди сказали йому, що він може оскаржити наше розлучення в суді, але з відчаю він почав пити алкоголь. Я покарала його за зраду, він по вуха в боргах, коханка покинула його, не змогла простити звинувачень у крадіжці. Він зламав мені серце, і тепер за це платить.

Click to comment

Leave a Reply

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

п'ять × 5 =

Також цікаво:

З життя12 хвилин ago

«Кохання без вікових меж: історія»

**«Кохання не має віку: історія Марійки»** Коли багато років тому у наше провінційне Вінницю приїхала висока, граціозна, неймовірно гарна жінка...

З життя14 хвилин ago

«Рідна сестра? Вдосталь досвіду…»

«Рідна сестра? Дякую, більше не треба…» Останнім часом я перестала відчиняти двері власній сестрі. Ні дзвінків, ні візитів, ні крихти...

З життя15 хвилин ago

«Одна сварка з донькою позбавила мене права бачити онуку…»

Йшла звичною дорогою до дитячого садка — тією самою, якою вже роками бігаю за своєю улюбленицею Софійкою. Зазвичай онучка помічала...

З життя18 хвилин ago

Одинокий акт доброты: помощь человеку на улице

Был обычный зимний день, мороз щипал щёки, а я ехал в переполненной маршрутке в институт. Окна запотели, воздух густой от...

З життя19 хвилин ago

«Вона — моя мати… Але як боляче чути лише докори»

Вона — моя мати… Але як же боляче чути від неї лише докори. Мені сорок один. Здавалося б, я вже...

З життя39 хвилин ago

«Кохання поза віком: життєва розповідь»

«Кохання не має віку: історія Оксани» Коли багато років тому до нашого провінційного Вінниці приїхала висока, граціозна, неймовірно гарна жінка...

З життя46 хвилин ago

«Рідна сестра? Дякую, вистачить…»

«Рідна сестра? Дякую, більше не треба…» Останнім часом я перестала відчиняти двері власній сестрі. Ні дзвінків, ні візитів, ні краплі...

З життя47 хвилин ago

«Как мама умудрилась испортить отношения с внучкой из-за навязанных нарядов»

Во сне, где реальность переплетается с абсурдом, возникла такая картина… Моя матушка вот уже сколько зим пытается наряжать мою дочь...