Connect with us

З життя

Твій обранець за кордоном не ідеальний, а ти все ще чекаєш!

Published

on

Валю, яка ж ти дурненька, казала я тобі, знайди хоча б собі чоловіка “для здоров’я”, твій Віталій в тій Польщі теж не святий! А ти роками його чекаєш!

Тиждень тому чоловік Валі Віталій повернувся із заробітків з Польщі. І майже з порогу ошеломив її новиною про іншу жінку. Цілих 5 років Валя чекала чоловіка з заробітків, навіть і не дивилася на інших чоловіків. Віталій приїжджав щороку на місяць у відпустку. Валя ж щиро чекала його з сином вдома, все мріяла про їхню зустріч.

– Поплач, поплач, тобі легше стане, – втішала Валю подруга Оксана.

“Валю, яка ж ти дурненька, казала я тобі, знайди хоча б собі чоловіка “для здоров’я”, твій Віталій в тій Польщі теж не святий! А ти роками його чекала!”

Валя від таких слів плакала ще більше, подруга гладила її по голові, наче малу дитину. Щоб хоч трішки розрадити подругу, Оксана вирішила організувати вечірку в кафе. У суботу ввечері чотири подружки зібралися, щоб лікувати душевні рани. Оксана – чотири роки, як вдова, має доньку. Люда – розлучена, виховує двох синів-близнюків. Валя – жінка, чиї мрії про щасливе сімейне життя розбив чоловік Віталій.

Пробач, я покохав іншу жінку, вона вагітна. Нашому сину вже 18 років, дорослий, він все зрозуміє. За навчання його не переживай, я все буду оплачувати, квартиру теж залишу тобі.

– Так, дівчата, нам треба сьогодні добряче випити, – запропонувала Люда.

– Я давно їй радила – заведи коханця. Думаєш, твій Віталій там святий? Та де там. А тепер страждаєш. А було б набагато легше, якби когось мала. Валя сиділа як в тумані, і майже не чула, як щебечуть подруги.

5 років Валя вірно чекала коханого, навіть не глянула на іншого чоловіка. Ночами марила їхньою зустріччю. Працювала вона вчителькою початкових класів. Усю свою нерозтрачену любов віддавала дітям та сину.

Син навчався у столиці. Гроші, які надсилав чоловік, Валя з розумом витрачала, не розкидала гроші на вітер. Ремонт зробила чудовий, усю техніку придбала, та ще лишила копійку, щоб машину купити, як приїде чоловік. Мріяла, що він зрадіє повній чаші добра. Та Віталій своєю новиною облив її як окропом.

Та досить, не реви, уяви, що він помер, – заспокоювали її подруги.

– Тобі треба знайти чоловіка для здоров’я, – торохтіла Люда.

Валя лише здивовано підняла на них свої червоні очі.

– Ми так інколи робимо, йдемо в кафе чи ресторан і там «знімаємо» чоловіків. Вони теж туди для того приходять, бо їхні жінки зазвичай за кордоном. Надсилають їм гроші, ось вони і розважаються. Такі джентльмени око мають вже прицілене до таких жінок, як ми. Когось на жалість бере, розповідаючи, що дружина померла і він сам виховує дітей, та оце з горя прийшов сюди розслабитися. Інший анекдоти сипле, щоб жінку розсмішити і цим викликати симпатію до себе. Хтось грошима сипле… Такі чоловіки якраз на одну ніч, не більше.

У кафе грала легка музика. До Валі підійшов незнайомий чоловік приємної зовнішності і запропонував потанцювати. Подружки її майже силоміць виштовхали до Андрія, так звали нового кавалера.

Вони почали кружляти в танці.

– Андрій, – представився. Як тільки почав розповідати, що дружина його залишила, бо знайшла за кордоном іншого, Валя не повірила. Ну ось почалося, вже мені хоче голову закрутити. Досить, обірвала Валя нового знайомого на півслові. Це Ви щойно придумали? Андрій дивився на неї здивованими очима.

Подружки показували їй «класи» великими пальцями рук, а Валя хотіла провалитися крізь землю.

– Чому ви так вирішили, що я вас обманюю? Для чого це мені? Вибачте, я чомусь довірився вам. Ще раз пробачте.

Андрій попрощався, а Валя повернулася до подруг за столик і почала піднімати келих за келихом, аби забутися.

Минув тиждень, Валя пішла на ринок купити продуктів, потрібно було відправити передачу для сина-студента. Там вони з Андрієм випадково зустрілися. Розговорилися. Валя спіймала себе на думці, що рада бачити цього чоловіка. Андрій запросив Валю на шашлик до себе на дачу. І Валя не чекаючи від себе такої сміливості сказала: “Так”.

Надворі вирувала весна, а в душу Валі почав повертатися спокій… Все ще буде. Вір!

Click to comment

Leave a Reply

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

14 + вісім =

Також цікаво:

З життя45 хвилин ago

Приют надії

Дім для Олени Олег завжди пишався старшим братом і з дитинства наслідував його. За столом їв те саме, що й...

З життя46 хвилин ago

Підходь до мене…

Іди до мене… Оксана Терниченко ненавиділа своє тіло. З дитинства вона була пухкенькою і заздрила струнким одноліткам. Скільки вона не...

З життя2 години ago

Перший крок — найскладніший

Перший блин комом Маринка була гарненькою дівчиною двадцяти семи років. У її житті все було, як у пісні: «Ми вибираєм,...

З життя2 години ago

Я прагну повернутися

Ганна завжди прокидалася до дзвінка будильника, ніби в ній були вбудовані власні внутрішні годинники. Вставала, вмивалася і готувала сніданок. Коли...

З життя3 години ago

Того літнього дня на річці…

Того літа на річці… Родина Варі була дружною. Коли вона вчилася в третьому класі, у неї народилася сестра Олеся. Роль...

З життя4 години ago

Привіт! Можна увійти? Я тут з іншого світу.

— Добрий день. Я дружина Юрка. Можна увійти?.. Тиждень медичний інститут гудів перед майбутніми змаганнями з волейболу. Команда лікарів грала...

З життя5 години ago

Чекаючи на мене

Ось адаптована історія: Почекай мене Микита вийшов із вагона на перон і глибоко вдихнув. У рідному місті навіть повітря інше...

З життя6 години ago

Розлучення? Я вибираю тата!

Чи ви розлучаєтеся? Я залишуся з татом Марійка давно відчувала, що їхні стосунки з Богданом дали тріщину. Відчуття охололи, любов...